 " />
4.Світло, що врятувало мене.
Вранішня пора жовтневого туману. Безлюдна вулиця, одинокі ліхтарі. Перший трамвай прорізав ранкову тишу. Вона вже писала перші літери, вона любила польові квіти. Але хвороба перемогла її. Вона віддаляється від мене назавжди, її не буде більше. Її тіло буде віддано землі. .. ні, це неможливо, це страшно. Як це можна уявити? Я піду за нею, я не хочу бачити цього. Я теж піду за межу. За нею.
Нарешті з'явився перший автомобіль. Але як він повільно рухається! Головне – спіймати оту мить. Та раптом з неба ночі просто на мене впав сніп яскравого світла. О, Боже! Чут
...
Читать дальше »
|
 " />
3. Шульгівка, виїзд.
Ми жили в мальовничому селі Шульгівка на березі річки серед лісу.
Тут було розташовано містечко будівельників. Воно органічно вписалося в селище. Навіть лелеки поруч на пагорбі налаштували своє гніздовище. Гнізд було більше, ніж декілька. Величезні зайці навідувались на городи, а дикі кабани взагалі почувалися себе, як удома на другому кінці села. Вони навіть серед білого дня могли лежати на пасовищі посеред села під величезною грушою. А в полі інколи з’являлись косулі.
Також можна було купити молоко прямо з під корови, ще теп
...
Читать дальше »
|
 " />
2. Володіння Дракона.
Ми жили в мальовничому селі Шульгівка, на березі водосховища, серед лісу. Там я працювала на каналі Дніпро-Донбас. Тут будівництво закінчувалось і частина будівельників переїзджала до Перещепино, частина до Дніпродзержинська, в тому числі і я з дочкою Танею. На ранок ми залишали село.
В ніч перед від’їздом мені наснилася ця подія: «Вже подано комфортабельний автобус, вже ми сіли в нього та їдемо. Та раптом я помічаю, що біля мене місце порожнє.
...
Читать дальше »
|
 " />
25 роз.
Конечно, в селе жизнь прекрасна. Но иногда все выезжают в город за покупками.
В 5 утра, или даже в 4.30 набитый ЛАЗ едет в Днепродзержинск. Из Шульговки.
А потом еще больше набитый возвращается в Шульговку. Все радостные и довольные, с множеством покупок. Я тоже ездила.
С первым мужем я к тому времени разошлась. Совсем недавно. А получилось все так. С дочкой Таней я дома была на больничном, было лето. Но муж почему-то вернулся с работы в обед и трезвый. Сразу забрал у меня швабру: «Давай помогу, пол помою&raq
...
Читать дальше »
| |