Молись, страдальний краю

            Стихи прозорливого старца

             Болящего Василия с. Елизарово Днепр. Обл.

Молись, страдальний краю рідний, терпи всі біди до кінця.

Служи Вітчизні, церкві вірно ради спасіння і вінця.

Дивись, як дні проходять скоро, так скоро пройде і життя.

За вічність думай, віруй в Бога, - знай, є над нами Судія.

Добро твори, живи по правді і не роби нікому зла.

Люби всіх ближніх не лукав, храни в душі завіт Христа.

Христос Спаситель Бог превічний, подасть нам з Неба благодать.

Як будем мирно жить на світі.батьків любить і шанувать.

Господь нам віку ще прибавить, як будем по Закону жить.

На нову землю Сонце правди віками буде нам світить.

Розквітне ще в саду калина, ще защебече соловей,

Як буде бить у дзвони Київ, як буде віра у людей.

Не йди широкими шляхами, Святі закони не ламай.

І праву віру, Богом дану, козак, нізащо не міняй.

Держись за корінь предків славних, трудись, душею не криви.

В Соборній Церкві Православній, як Ной в Ковчезі ти пливи.

Господь укаже шлях до раю, твої падіння всі простить

За труд, за віру, покаяння, нове життя тобі дарить.

По Україні вітер віє, по полю атомом димить,

Трепеще серце бідне, мліє. Душа сумує і болить

Над бур'янами ворон кряче,  недобре щось віщує нам,

Тарасова могила плаче: нема покою і кісткам.

Покайтесь люди, славте Бога! Нехай спів лине до небес.

Печальний час! Господь поможе нести нам грішним тяжкий Хрест.

Летять стрілою дні тревожні. Знай, смертний час нас не мине.

Всі на отвіт підем до Бога, а там плоди свої пожнем.

Молись, страдальний краю рідний, терпи всі біди до кінця.

Служи Вітчизні, Церкві вірно. Ради спасіння і вінця.

                                                                                      1999 р.